Отзыв о Hyundai Tucson 2017 года

Всім привіт! Нещодавно став власником Hyundai Tucson 2.0CRDI AT 4WD в комплектації Express. Постараюсь описати процес вибору і порівняння з конкурентами, і з часом буду доповнювати відгук по мірі експлуатації.

Отже, про все по порядку.

Почну з того, що попередній автомобіль Volkswagen Polo з пробігом 60000 здав через трейд-ін в добрі руки, не можу сказати, що авто було погане, проте з часом, ближче до 100000 могли виникнути вже серйозніші проблеми з двигуном (наразі вже був наявний стук при холодному запуску). Крім того не мав змоги повноцінно займатись продажем авто, та й можливість безпечного проведення операції обміну через автосалон також надавала впевненості.

Тому перед тим, як здавати в трейд-ін, треба було визначитись з новим автомобілем. Ось тут починається найцікавіша історія, яка тривала декілька місяців. Основні критерії – бюджет не більше 30К дол.; надійність, оскільки авто вибиралось на тривалий термін, а не «відкатав гарантію і продав»; високий кліренс; довжина авто не більша за 4.5м, адже їздити вузькими вуличками Львова, а головне паркуватись, на габаритному авто не зручно, сюди також додам наявність автомата (бажано класичного ГТ), який мав би підвищити комфорт в пересуванні. Відповідно коло звузилось до класу компактних кросоверів, а марок машин в цьому класі багато. Nissan Qashqai, Renault Kadjar, Peugeot 3008, Mazda CX-5, цікавився також екзотикою Toyota C-HR, Citroen Cactus, Kia Niro.

По відомим причинам в сторону ВАГ не дивився. Прошу прихильників даного концерну не ображатись, проте до надійності є цілком обґрунтовані запитання (і так, мені менеджери теж їздили по вухах, що там вже все оновлено, доопрацьовано і все в шоколаді). Вистачило лише сісти у Leon X-Perience з DSG-6 і спробувати проїхати на невеликій швидкості (до 5-8км/год, я пробував розвернутись і запаркуватись на майданчику), як стало очевидне наступне – при легенькому натисненні на педаль газу відчувалось, що машина їде ривками, логічно пояснюється тим, що DSG – спортивна коробка, вона різко або змикає або розмикає зчеплення і не вміє плавно пробуксовувати ним при рушанні з місця, як на механіці. Відповідно я їхав і відчував як зчеплення туди-сюди змикалось-розмикалось, щоб забезпечити плавний рух на такій швидкості. Для пробігів по місту цей варіант відпадав, бо незважаючи на всі доопрацювання, я впевнений, що в такому режимі кінчилась би коробка швидко. До цього додам таку політику ВАГ, коли за ледь не кожну опцію (які в багатьох конкурентів вже є навіть в базі) потрібно доплачувати, – остаточно підірвали мій інтерес.

Наступний був Qashqai з бензиновим 1.2T – зрозуміло, що брався би більш адекватний мотор для такої достатньої великої машини, проте сама машина чомусь не вразила ні дизайном, ні виконанням салону. Тому пішов дивитись Пижика.

Peugeot 3008. Коротко – бомба. По технічній частині теж все добре, якщо дивитись на дизель з автоматом, крім того керується чудово і має хорошу шумоізоляцію. Що засмутило, так це вже існуючі відгуки про частенькі зависання мультимедіа та інші типові дрібнички, притаманні французьким авто. Взагалом це не критично і жити з цим можна, але разом з цим на додачу спробував сконфігурувати авто з потрібними опціями і ціна вже стала трохи кусатись. І що важливо, на разі дилер не хотів йти на поступки, адже це новинка. Тому галочка машині була поставлена в доброму сенсі, але остаточне рішення вирішив по ній відкласти.

Стосовно Renault Kadjar майже все те саме, що і по Пижику, єдине, що схиляло чашу терезів в негативну сторону – той таки робот. Хоча машинка також гарна з точки зору дизайну, комфортна по підвісці і економічна.

Пішов дивитись на нову Mazda CX-5. Одразу скажу про деяку неговіркість менеджера автосалону, питання задавав я, сам він про машину нічого не розказував, лише відрубував мені короткими лаконічними фразами, таке враження, що абсолютно не був зацікавлений у продажі авто. Хоча власне авто було дуже цікаве. Я тестував 2.2 SkyActive-D, хоча в мій бюджет вписувався лише 2.0 бензин на передньому приводі. Порадувала пружна підвіска, в міру комфортна і не дуже жорстка, хороша шумоізоляція, салон виглядав цікавіше в порівнянні з дорестайлом. Відносний мінус – габарити по довжині 4.6м, машина була трохи великувата. Додавши до цього холодне відношення менеджера до мене як до клієнта відбивало бажання мати справу з даним дилером. Проте, повторюсь, машина хороша, тому я поставив знак рівності між нею і 3008 Пижиком.

Поруч із Маздою знаходився салон Субару, і перед ним на підвищенні красувалась новенька Subaru XV. Чесно кажучи, вже хотів брати її. І ось чому. Напевно свою справу зробив позашляховий тест в лісі по крутих грунтових підйомах з корінням і каменюками. Власне Субару є чи не лідером серед кросоверів за своїми позашляховими можливостями. Конкретно, що подобалось в даній машині – компактна по габаритах, височенний кліренс у 22 см, хороша зв’язка двигун-коробка (хоч тут був варіатор, але налаштований він був чудово, та й по відгуках проблем з ним ні в кого не було) і на десерт просто мега м’яка підвіска. Зазначу, що за рахунок опозитного двигуна, центр мас знаходиться набагато нижче, ніж в конкурентів, тому машина чудово тримала повороти, незважаючи на м’якість підвіски. Вже зідзвонювався з менеджером і хотів замовляти в оранжевому кольорі, але на жаль, мій Поло по трейд-іну оцінили найнижче серед усіх салонів. Зі скидками на нове авто теж було туго.

І от, приїхавши додому, відкрив інтернет і випадково натрапив на те, що в цей час йде спец пропозиція на Hyundai Tucson і він став дешевшим за бестселер Kia Sportage в аналогічній комплектації. В мій бюджет якраз вписувалась базова комплектація з 2-літровим дизельним двигуном, на ГТ-автоматі і з повним приводом. По комплектації, хоч і базовій для даного двигуна, теж ніяких питань, тут і клімат 2-зонний, круїз, задні парктроніки, підгрів сидінь і керма, 6 подушок безпеки, допоміжна електроніка для їзди бездоріжжям та багато інших печеньок. Після тест-драйву машина сподобалась – тяговитий двигун, непогана шумка і ергономіка салону, єдиний невеликий мінус підвіска трошки жорсткувата, але я б не сказав, що занадто. Усе дрібне, аля міська бруківка відпрацьовувалась нормально, питання були лише до великих вибоїн. До речі, на зиму спробую купити гуму 215/70 R16 замість штатної 225/60 R17 і подивлюсь як воно буде. Отже, покупці посприяв ще факт того, що дилер забирав мій Поло з руками і ногами за непогану ціну, і на додачу робив подарунок у вигляді гумових килимків і металевого захисту двигуна.

От так я став щасливим власником Тушканчика в коричневому кольорі :) По експлуатації, ще говорити рано, наїздив лише 200 кілометрів, проте вже можна зазначити деякі нюанси – корейські машини мають тонке лакофарбове покриття, тому одразу було прийняте рішення затягнути капот, передній бампер і бокові дзеркала у прозору бронеплівку, щоб уникнути сколів і в подальшому проблем з корозією. Також по розходу зазначу трохи збільшені цифри, аніж заявлено, особисто у мене ця цифра наразі складає 10.2л (80% пробіг по місту із частими заторами). Сподіваюсь, після обкатки трохи спаде, хоча впринципі для мене цифри в районі 10л/100км є задовільними. В планах на майбутнє доставити рейлінги на дах для активного відпочинку, а також вирішую, чи потрібна мені кольорова мультимедіа з навігацією, яку можна також доставити.

Ну а на разі на цьому у мене все, сподіваюсь, мій відгук стане корисним для інших автолюбителів, буду його обов’язково доповнювати.